gBft

Україна потоне у смітті, якщо відмовитися від станцій переробки відходів

12:02 09 листопада 2017230
Україна потоне у смітті, якщо відмовитися від станцій переробки відходів
Україна потоне у смітті, якщо відмовитися від станцій переробки відходів 0
Україна потоне у смітті, якщо відмовитися від станцій переробки відходів 1

В Україні триває пошук оптимальної системи поводження з відходами, вважає голова Української пакувально-екологічної коаліції Володимир Слабий.

"Проблема переробки відходів стоїть на порядку денному багатьох країн. Європейські держави перетворили переробку відходів на успішну галузь економіки. Однак в Україні поки що не надто переймаються цим питанням", - розповідає Gazeta.ua Володимир Слабий.

Україна не знайшла оптимальний шлях поводження з відходами.

"21 червня зареєстрували законопроект "Про внесення змін до Закону України "Про відходи", який передбачає запровадження податку за виробництво та імпорт упаковки та товарів в упаковці. У цей же день запропонували інший проект закону "Про внесення змін до деяких законів України щодо стимулювання використання побутових відходів як альтернативного джерела енергії". Його автори пропонують ввести поняття "зелений тариф" за електричну і теплову енергію, яку вироблятимуть зі спалювання побутових відходів. Що вкрай небезпечно для довкілля. Вони переконують, що в Україні немає промислових підприємств для переробки роздільно зібраних побутових відходів. Це — маніпуляція громадською думкою. Вони не зацікавлені у зникненні сміттєвих полігонів. Втілення цих схем не призведе до вирішення проблеми забруднення відходами навколишнього середовища, а навпаки загострить її", - переконаний Володимир Слабий.

Вказані законопроекти – повна протилежність європейській практиці, впевнений експерт.

"У ЄС не стимулюють спалювання відходів. Вони спираються на принцип розширеної відповідальності виробника та принцип роздільного збору побутових відходів. У них максимум відходів упаковки повертається в економіку як сировина для наступного циклу виробництва", - каже він.

В Україні достатньо потужностей для переробки вторсировини.

"Переробні підприємства створюють майже 4 відсотки ВВП. За обсягами переробки макулатури Україна займає 36-е місце у світі. Але близько 30 відсотків макулатури і до 15 відсотків полімерних відходів українські переробні підприємства імпортують. Хоча могли б обійтися тільки місцевими відходами. 17 підприємств з переробки ПЕТ-пляшок завантажені сировиною на 50-70 відсотків", - каже голова Української пакувально-екологічної коаліції.

Є першопроходці в цій галузі, які власними силами організовують збір і сортуваннявідходів. Але їм не вистачає державної підтримки.

"Багато українських підприємств переймають європейський досвід поводження з відходами. Практику роздільного збору застосовують у Обухові, ("Обухіввторресурси"). Їхній досвід доводить, що українські підприємства готові приймати роздільно зібрані відходи та переробляти їх. Підприємства "Київський картонно-паперовий комбінат" та "Гостомельський склозавод" є прикладом того, як вторинна сировина виступає основою сучасних високотехнологічних виробництв продукції, яку купують закордоном", - переконаний Володимир Слабий.

ПП "Обухівміськвторресурси" заснували у 2002 році. Тут приймають усі види відходів: для сортування, переробки та утилізації. З цієї сировини на підприємстві виготовляють гофрокартон, крафт-папір, картон хром-ерзац, цвяхи, сталевий дріт, тріску, паливні брикети. Останні експортують у Голландію, Польщу, Прибалтику.

"Ми приймаємо все: макулатуру, пластик, дерево, пластикові пляшки, склобій, пластмасу, алюмінієві та жерстяні вироби. Є види відходів, за які не платимо ні ми, ні нам. Є відходи, за які ми платимо. За 1 кілограм макулатури даємо 2,5 гривні, склобою — 0,15 гривні, поліетилену — 5 гривень, поліетиленових пляшок — 3 гривні. Та є відходи, які ми переробити не можемо. Тому приймаємо за 50 гривень. Завести на сміттєзвалище вам коштувало би - 100. Лишаємо на зберігання, а коли збирається достатньо цього матеріалу, ми відвозимо на утилізацію або продаємо тим, хто має потужності для переробки", - розповідає директор ПП "Обухіввторресурси" Армен Полатьян.

Сусідство зі сміттєвим полігоном підштовхнуло місцеву владу до співпраці з підприємством. Уже 10 місяців як в Обухові запровадили роздільне збирання відходів.

"Працює два пункти прийому вторсировини. У місті розмістили спеціальні баки. Окрім грошового заохочення, друкуємо інформаційні листівки, де розповідаємо про роздільне збирання відходів. За цей час люди стали сортувати відходи значно більше. На 7-10 відсотків стало більше тих, хто перебирає вдома і викидає в різні контейнери. Вдвічі зросла кількість тих, хто приносить відходи на пункти збору вторсировини. Обсяг прийому виріс удвічі з 1 січня", - розповідає Армен Полатьян.

На підприємстві можуть переробити все, крім харчових відходів. Відвозять на захоронення. У майбутньому планують переробляти і їх. Задумуються про видобуток біогазу.

"У світі склобійна індустрія дотується приблизно на 30 євро за тонну. А в нас держава хоче заробити з тонни склобою 30 євро", - каже радник голови правління "Ветропак Гостомельський склозавод" Андрій Гірник.

Vetropak співпрацює з підприємствами, які займаються переробкою та сортуванням вторсировини. Склобій становить понад 55% їхнього виробництва. Тут його миють, чистять, сортують, подрібнюють, переплавляють і видувають нові скляні пляшки.

"З нового скла ми нічого не виготовляємо. Робимо пляшки з шихти і зі склобою. Переваг багато: склобій не треба варити, його треба тільки розплавити. Тобто, він не дає викидів СО2", - каже Андрій Гірник.

 

"Склобій надважливий для скляної промисловості. Ми купуємо його у різних підприємств, які його збирають. Деякі — миють. З нього в місяць виробляємо приблизно 20 тис. т готового скла, приблизно 1,5 млн пляшок на добу. У нас є скляна тара для всіх видів алкогольних та слабоалкогольних напоїв, банки, пляшечки для дитячого харчування. Більшість українських виробників, яким потрібна скляна тара — беруть у нас. Наша частка на ринку скляних пляшок — трохи більше за 30 відсотків. Ми виробляємо 70 відсотків пивної пляшки в Україні. Єдині даємо пляшки для Coca-Cola. Половину пляшок для шампанського. 25-30 відсотків від усієї продукції експортуємо: у Німеччину, Італію, Чехію, Польщу, Прибалтику, Молдову, Грузію", - зазначив Андрій Гірник.

Сутужно було б без станцій сортування та переробки відходів таким, як Київський картонно-паперовий комбінат. Тут виготовляють гофроящики, лотки, туалетний папір, паперові рушники, серветки під торговими марками "Обухів", "Диво", Soffione.

"Ми випускаємо 240 тисяч тонн картону на рік. 70 тисяч тонн паперу-основи для рулонів туалетного паперу, серветок, рушників. Близько 700 компаній України і низки країн СНД і далекого зарубіжжя щорічно купують продукцію Київського картонно-паперового комбінату. Експортуємо її у 35 країн світу" - розповів провідний спеціаліст підприємства Андрій Науменко.

В Україні переробляють 4% відходів. Для порівняння: Західна Європа - понад 50%. Звалища займають 7% території України, всього їх понад 6 тис. У нашій країні немає системи вибіркового збору відходів, проте громадяни можуть виправити становище, якщо почнуть сортувати сміття вдома і здавати скло, пластик і макулатуру в спеціальні пункти прийому.

 
Схожі записи
Коментарі
Ваш коментар буде першим.
Додати коментар

Copyright. 2017. Всі права захищені.
Копіювання матеріалу дозволено тільки зі зворотнім лінком.
Круиз на катамаране в Таиланде Отдых на Лазурном берегу Горнолыжный курорт во Франции Туры в Париж Экскурсии по Парижу Горнолыжные туры в Альпы Онлайн бронирование отелей по всему миру